Вас вітає практичний психолог Зінов’єва Інна Федорівна.
Шановні батьки! Сьогодні наша розмова про психолого-педагогічну діагностику.
Що ми знаємо про дитячі страхи? Будуйте довірливі стосунки з дитиною!
А чи знаєте ви? Рання профорієнтація – це виявлення нахилів, інтересів, зацікавлень дітей тим чи іншим предметом, видом трудової діяльності дітей з метою подальшої професійної орієнтації.
Гра «Хто де працює?»Запитайте у дитини: хто працює в магазині. .. , в дитячому саду. .. лікарні. .. , в перукарні. .. Наприклад: у дитячому садку працюють вихователі, помічники вихователів, кухарі, медсестра, завідувач. Загадайте загадки: «У мене чимало справ, якщо хтось захворів. Всіх я вилікую друзі! Відгадайте, хто ж я?», «Кожен день сідаю в кабіну, заводжу мотор машини, їду в далекі краї. Відгадайте, хто ж я?», «Ножиці, шампунь, гребінець, всім я зроблю зачіски. Стрижу і дорослих, і дітей. Відгадай мене скоріше!».
Гра «Кому це потрібно?»Покажіть дитині різні предмети (пилосос, шприц, каструля, відро). Запропонуйте назвати їх і розповісти, коли вони використовуються і з якою метою. Наприклад: це ополоник, він потрібен кухареві, щоб розливати суп і компот. Або: ніж, дошка, каструля - потрібні кухарю, щоб приготувати їжу.
Гра «Хто що робить?»Запитайте у дитини: що робить кухар. .. , лікар. .. , помічник вихователя. .. , водій. .. , перукар та ін Запропонуйте дитині показати задумане дія людини будь-якої професії, а Ви, в свою чергу, спробуйте відгадати. Можна позмагатися: хто більше назве дій (кухар - ріже, пече, пече, варить, готує та ін)
Гра «Виправ помилки»Запропонуйте дитині послухати, помітити і виправити помилки. Наприклад: лікар готує смачний обід, вихователь лікує людей, кухар робить уколи. Що не так? Дитина виправляє і говорить правильну відповідь.
Гра «Четвертий зайвий»Покажіть дитині 4 картинки або намалюйте схематично (каструля, шприц, градусник, фонендоскоп). Запитайте: " який предмет зайвий? Чому? Дитина висловлює своє припущення, вибудовуючи логічний ланцюжок: каструля - зайва, тому що вона потрібна кухареві, а всі інші предмети потрібні лікаря. Можна запитати: навіщо?
Пропонуємо, Вам ігровий матеріал для формування у дітей інтересу до людей різних професій.
LEGO КОНСТРУЮВАННЯ В СОЦІАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ
Соціальний розвиток дитини
Сім'я -це перше соціальне середовище, з яким знайомиться дитина, і яке супроводжує її протягом усього життя. Для малюка сім'я відіграє настільки важливу роль, що її просто не можливо замінити.
Дитина народжується з певним набором генів, успадкованих від батьків. І саме цей набір створює передумови для її розвитку, росту та формування особистості. Чи будуть реалізовані ці передумови - залежить від умов проживання дитини, від стилю її виховання, від підтримки та керівництва вихователів, від адекватності стимулів, від міри задоволення її природніх потреб і від цінностей, які панують в оточуючому середовищі.
Соціалізація, інтеграція в суспільство, відбувається одразу після народження дитини. Спочатку вона стає членом сім'ї, спілкується з мамою та татом, і, якщо є, то з братиками і сестричками. Трішки пізніше малюк знайомиться бубусями, дідусями та іншими родичами, а це вже значно більше коло спілкування. Приблизно у віці двох років дитина починає цікавитися однолітками та іншими людьми. Ще пізніше, дитина починає відвідувати перший навчальний заклад, дитячий садочок. Ми живемо у суспільстві, і все, що в ньому відбувається, відбивається на нас, а отже і на поведінці дитини. Малюк вивчає різноманітні соціальні ролі, спостерігаючи за оточенням, і дзеркально відображає ті ролі, які є в його сім'ї. Ми бачимо, що діти граються в дочки-матері, в тата та маму, в лікарню, в шопінг, у подорожі і т.д.
Соціалізуючись, дитина переймає загальновизнанні цінності, погляди, позиції та традиції суспільства, в якому живе. Одночасно, вона шукає своє місце в цьому суспільстві. Цей процес триває протягом усього життя. На соціальний розвиток новонародженного впливає ранній симбіотичний зв'язок, тобто особливе, специфічне відношення дитини до особи, яка про неї дбає безпосередньо після народження і на ранніх періодах розвитку. Протягом першого року життя найважливішу роль відіграє задоволення основних потреб дитини, а саме відчуття безпеки та впевненності. Малюк має здобути базове відчуття довіри до власного оточення та впевненість у собі. Йому необхідно, щоб поведінка оточуючих людей була зрозумілою, і щоб ці люди розуміли його. Для забезпечення відчуття спокою та впевненності рекомендується годувати дитину, купати її, вкладати в ліжечко в один і той же час, використовуючи одні і ті ж іграшки та предмети. Батьки мають поводитися відповідно і повторювати одні і ті ж дії, спілкуючись з малюком.
Дитина, яка повзає, постійно здобуває все більшу самостійність, і дуже важливо, щоб їй давали можливість стати самостійнішою. Соціалізація включає в себе і процес розвитку особистості, побудова відношення до себе самого. Ми виставляємо певні вимоги до поведінки дитини. Вона ототожнює себе з такими вимогами і засвоює їх. Переймаючи поведінкові реакції іншої людини, дитина стає частково цією людиною, приймаючи її у свій внутрішній світ та дивиться на світ її очима. Даний процес соціалізації зазвичай називають засвоєнням на основі ідентифікації (ототожненням).
Малюк здобуває досвід того, що йому дозволено, а що заборонено, за що його хвалять та сварять. Важливе місце серед інших процесів соціалізації займає закріплення навичок у поведінці дитини шляхом винагородження або покарання. Найбільш ефективний спосіб закріплення навичок- позитивний, тобто винагородження. Цей період пов'язаний з проявами негативізму, коли дитина намагається ставити свої вимоги. Дуже важливо, щоб батьки в таких ситуаціях були послідовними, але не «жорсткими». Необхідно встановити діючі правила, тобто пояснити як і чому все відбувається. Адже в житті всі ми маємо дотримуватись правил, і дитину потрібно цьому навчити!
З одного до трьох років малюк вчиться говорити, тобто засвоює мову, як основний інструмент спілкування та мислення. Для розвитку мови необхідно спілкуватися з дитиною, розмовляти, вивчати з нею різноманітні дитячі віршики, розказувати короткі казочки, читати разом книжки, розглядати ілюстрації, показувати приклад правильної вимови.
Дитина дошкільного віку контактує з однолітками. Для її соціального розвитку важливо стати членом групи однолітків. Спільно з ними вона розвиває свої соціальні навички, навички спілкування, закріплює навики соціальної поведінки. В ході ігор дитина вчиться виконувати різноманітні соціальні ролі.
Якщо ми хочемо, щоб дитина поводила себе відповідно до наших уявлень, то ми самі маємо поводитися саме так. Діти - це наше відображення. Не можна вимагати від дитини те, що ми не робимо самі.
Абстрактне мислення
Абстрактне мислення та способи його розвитку розглядаються не тільки у педагогіці та психології, але й у діяльності компаній. Практика показує, що доросла людина може розвивати своє мислення в певному напрямку, відповідно до виду діяльності, лише якщо абстрактне мислення цілеспрямовано розвивали ще в дошкільному віці.
Останнім часом сильно змінилися вимоги роботодавців до своїх працівників. Ще на початку ХХ століття від кандидатів на роботу вимагалися виключно професійні знання, на сьогодні ж все більше уваги приділяється загальним вмінням та навичкам людей. В англо-саксонському світі такі здібності називають "soft-skills" (універсальні навички). Сюди відносяться аналітичне мислення та комплексний підхід, організаційні здібності, вміння ризикувати, творчий підхід, емпатія, розуміння природи людей, комунікабельність, самокритичність та вміння відстоювати свою точку зору, керувати колективом чи «запалювати» людей для досягнення поставлених цілей.
В теорії всі ці здібності вважаються базовими, але для багатьох людей саме вони стають найтяжчим випробуванням на шляху особистого та професійного успіху. Всі ці знання здобуваються у дошкільному віці, а отже, перш за все, батьки мають сприяти такому розвитку. Абстрактно та стратегічно мислити потрібно перш за все в ситуаціях, коли відсутні інструкції чи директиви для виконання поставленого завдання.
В кожній грі, в кожному конструкторі є види діяльності, які подібні між собою або ж часто повторюються. Як приклад, можна навести складання моделей, в тому числі з певних конструкторів, які схожі між собою, і тому не потребують нової концепції. Але за допомогою складання моделей з конструктора LEGO® DUPLO®, дитина усвідомлює, що існує велика кількість видів діяльності, які потребують нових, не стандартних підходів, а отже потрібно розробляти нові стратегії. В даному випадку розробку нової концепції можна прирівняти до побудови «будівельних підмостків, риштування», за допомогою яких потрібно виконати поставлену задачу в межах відведеного для цього часу.
Крім вищевказаного, дитина має завчасно спланувати будівництво самої моделі, яку вона хоче побудувати з кубиків LEGO® DUPLO®. І поступово, природнім шляхом, дитина вчиться мислити абстрактно. Таке мислення використовується у процесі будівництва будинку чи корабля, коли потрібно продумано розмістити двері, вікна і т.д. Ці елементи мають своє певне призначення, а тому потрібно розробити стратегію оптимального досягнення поставлених цілей за наявних ресурсів та часу. Якщо будинок чи корабель «функціонують», то це результат старанної підготовки та продуманої стратегії, направленої на досягнення результату.
Все вищесказказане підтверджує, що абстрактне мислення має два взаємозв'язаних елементи - це пізнавальні процеси, у більшості аналітичного характеру, та конструктивні творчі процеси, де превалює синтез.